-
1 Распределять своё время
General subject: regulate one's timeУниверсальный русско-английский словарь > Распределять своё время
-
2 распределять своё время
General subject: regulate one's timeУниверсальный русско-английский словарь > распределять своё время
-
3 распределять
1) to distribute, to allocate, to allot2) (молодых специалистов) to assign -
4 to map out one's time
English-russian dctionary of diplomacy > to map out one's time
-
5 apportion one's time
Общая лексика: распределить своё время, распределять своё время -
6 apportion
[əʹpɔ:ʃ(ə)n] v1. книжн. распределять; разделять, делить (в соответствии с чем-л.)to apportion one's time between various occupations - распределять своё время между различными занятиями
this sum of money is to be apportioned among the six boys - эту сумму надо поделить между шестью мальчиками
2. наделять (чем-л.); выделятьI have apportioned you different duties each day of the week - на каждый день недели я даю тебе определённые задания
-
7 apportion
[ə'pɔːʃ(ə)n]гл.1) (apportion between / among) книжн. распределять; разделять, делить (в соответствии с чем-л.)to apportion one's time between various occupations — распределять своё время между различными занятиями
The funds were apportioned among the various departments. — Средства были распределены между различными отделениями.
2) наделять (чем-л.); выделять -
8 map out
[ʹmæpʹaʋt] phr v1. составлять план, планироватьhe hasn't yet mapped out what he will do - он ещё не разработал точного плана /тактику/ своих действий
her future is all mapped out for her - её будущее тщательно распланировано /определено/
2. размечать, разбивать на части, районы ( страну)the country was mapped out with tourists routes - страна была испещрена туристскими маршрутами
-
9 regulate one's time
Общая лексика: Распределять своё время -
10 map out
фраз. гл. составлять план, планировать -
11 tempo
m1) времяtempo solare — солнечное / астрономическое времяprendere il tempo — засекать времяdare il tempo — назначить времяdare / lasciare tempo al tempo — 1) предоставить времени 2) оставить на суд историиdarsi bel / buon tempo — бездельничатьsenza porre tempo in mezzo — не мешкая, не теряя времениresistere al tempo — выдержать испытание временемperdere (il) tempo — терять времяnon c'è tempo da perdere — дело не терпит отлагательстваguadagnare tempo — наверстать (упущенное) времяcogliere il tempo — улучить время, воспользоваться случаем, поймать моментfare buon uso del tempo — проводить время с пользой для себяamministrare il ( proprio) tempo — распределять / планировать( своё) время; жить по графикуquanto tempo c'è alla partenza? — сколько осталось до отъезда?il tempo stringe / incalza — время не ждёт / поджимаетprima del / innanzi tempo — преждевременно, досрочно; аtempo perso / avanzato, nei ritagli di tempo — в свободное время, на досугеad un tempo — в одно и то же время; аtempo e luogo — 1) своевременно 2) при случае, в подходящий моментa suo tempo, a tempo debito — в своё / положенное времяin pari tempo — в то же время, одновременноdi tempo in tempo — время от времени, иногдаl'indomani mattina per tempo — завтра утром чуть светho il tempo contato — у меня считанные минуты / мало времениquanto tempo ci vuole per...? — сколько времени надо / потребуется для...?il buon tempo andato — доброе старое времяtempo reale спец. — реальное / истинное время; реальный масштаб времениtempo della caccia — охотничий сезон, время / пора охотыtempo di villeggiatura — время отпусков, отпускной сезонtempi bruschi — суровое время, тяжёлые временаil tempo / i tempi delle donne уст. — менструацииtempi calamitosi — година бедствийfare il suo tempo — 1) отжить свой век 2) устаретьmarciare al passo col tempo / coi tempi — идти в ногу с(о) временемanticipare i tempi — опережать( своё) времяnei tempi di una volta — некогда, в древние временаal tempo dei tempi — в давно прошедшие времена, во время оноtempi di mezzo, bassi tempi — средние векаcondannare a tempo — приговорить на определённый срок... del tempo — того времени, той эпохи ( употребляется как определение)copia del tempo — копия картины, сделанная во время её написанияrimandare ad altro / a miglior tempo — отложить до следующего раза / до лучших времёнsperiamo in tempi migliori! — будем надеяться на лучшее!era tempo! разг. — давно пора ( было сделать это)!3) погодаtempo buono / sereno — ясная погодаtempo grosso / chiuso — хмурая / пасмурная погодаun tempo (s) favorevole al volo — (не)благоприятная для полётов погода, (не)лётная погодаservizio di tempo — бюро погодыil tempo si rimette — погода разгуливается разг.tempo permettendo... — смотря по погоде, в зависимости от погоды...fare il bello / il buono e il brutto / il cattivo tempo разг. перен. — делать погоду, иметь большое влияниеdiscorrere del tempo e della pioggia разг. — болтать о том о сём4) возраст ( чаще о ребёнке)battere il tempo — отбивать тактandare a tempo — соблюдать ритм6) театр акт7) кино серия8) тех. такт9) спорт тайм10) грам. время•Syn:età, epoca, evo, era, periodo, corso dei secoli; decorso, durata, momento, istante; circostanza, occasione, opportunità; clima, stagione, муз. ritmo, misura, battuta, cadenza; parte di uno spettacolo••tempi patriarcali / d'oro — старое (доброе) время, золотые временаi tempo i grassi / magri: — см. vacche grasse...bruciare i tempi — спешить, лететь, торопиться, стараться не упустить времениin un tempo — в один миг, в одно мгновениеin tempi non sospetti — в своё время (и вопреки всему)il tempo è denaro / moneta prov — время - деньгиil tempo è un gran medico / è la miglior; un ottima medicina; il tempo mitiga ogni piaga prov — время всё излечит, время - лучший лекарьil tempo è galantuomo prov — 1) правды не скроешь 2) время покажетchi ha tempo non aspetti tempo prov — не откладывай на завтра то, что можно сделать сегодняil bel tempo non vien mai a noia prov — хорошая погода никогда не надоедает (ср. хорошо худо не бывает)col tempo e con la paglia si maturano le nespole: prov — см. nespola 5) -
12 tempo
tèmpo m 1) время tempo solare — солнечное <астрономическое> время tempo legale — декретное время ( не совпадающее с астрономическим) il tempo libero — свободное время un tempo record — рекордное время prendere il tempo — засекать время prendere tempo — медлить dare il tempo — назначить время daretempo al tempo а) предоставить времени б) оставить на суд истории lasciamo tempo al tempo — время покажет darsi beltempo — бездельничать mettere tempo a qc — медлить с чем-л non mettere tempo in mezzo — не откладывать senza porre tempo in mezzo — не мешкая, не теряя времени resistere al tempo — выдержать испытание временем perdere (il) tempo — терять время non c'è tempo da perdere — дело не терпит отлагательства guadagnare tempo — наверстать (упущенное) время ingannareil tempo — убивать время cogliere il tempo — улучить время, воспользоваться случаем, поймать момент fare buon uso del tempo — проводить время с пользой для себя amministrare il ( proprio) tempo — распределять <планировать> (своё) время; жить по графику quanto tempo c'è alla partenza? — сколько осталось до отъезда? c'è sempre tempo — ещё не поздно, время терпит il tempo stringetempo — преждевременно, досрочно a tempo а) вовремя б) на время, на срок a tempo perso, nei ritagli di tempo — в свободное время, на досуге ad un tempo — в одно и то же время a tempo e luogo а) своевременно б) при случае, в подходящий момент col tempo — со временем in tempo — вовремя essere in tempo — успеть, поспеть non fare in tempo — опоздать; не успеть finché sei in tempo — пока не поздно a suo tempo, a tempo debito — в своё <в положенное> время in tempo debito — в установленное время in tempo utile — в предписанное время in un primo [secondo] tempo — в первый момент, вначале, сначала [затем, потом] in pari tempo — в то же время, одновременно in breve volgere di tempo — в короткий срок di tempo in tempo — время от времени, иногда per tempo — рано l'indomani mattina per tempo — завтра утром чуть свет di notte tempo — ночью ho il tempo contato — у меня мало времени non ho un briciolo di tempo — у меня нет ни (одной свободной) минуты quanto tempo ci vuole per …? — сколько времени надо <потребуется> для …? non mi passava mai il tempo fam — казалось, конца этому не будет 2) время, период, эпоха tempo moderno — современность il buon tempo andato — доброе старое время tempo reale t.sp — реальное <истинное> время; реальный масштаб времени in tempo reale giorn — безотлагательно, немедленно, без промедления tempo della caccia — охотничий сезон, время <пора> охоты tempo di villeggiatura — время отпусков, отпускной сезон tempo nuovo — весна tempi bruschi — суровое время, тяжёлые времена il tempo delle donne ant — менструации tempi calamitosi — година бедствий fare il suo tempo а) отжить свой век б) устареть marciare al passo col tempoe il brutto fig fam — делать погоду, иметь большое влияние discorrere del tempo e della pioggia fam — болтать о том о сём 4) возраст ( чаще о ребёнке) che tempo ha? — сколько вашему ребёнку? 5) mus ритм, темп; такт battere il tempo — отбивать такт andare a tempo — соблюдать ритм a tempo di valzer — в ритме вальса 6) teatr акт 7) cine серия 8) tecn такт ( работы двигателя) motore a quattro tempi — четырёхтактный двигатель 9) sport тайм 10) gram времяtempo ¤ tempo bisbetico — капризная погода tempi patriarcali -
13 distribuire
v.t.1.распределять между + strum. (среди + gen.); раздавать; (sistemare) расставлятьchi distribuisce i libri pubblicati dalla Hoepli? — кто ведает рассылкой книг издательства Хёпли по книжным магазинам?
distribuì i suoi averi ai poveri e partì missionario per l'Africa — он раздал своё имущество бедным и уехал миссионером в Африку
distribuendo i libri sugli scaffali badava che gli autori fossero in ordine alfabetico — он расставлял книги в шкафу в алфавитном порядке
2.•◆
distribuire sorrisi — расточать улыбки -
14 Einteilung
f =, -en -
15 dividere
1. v.t.(scomporre) делить; (tagliare) резать на + acc.; (disgiungere) отделять; (separare) разлучать; (distribuire) распределять; (condividere) разделять (делить) с + strum.dividi la torta in sei porzioni e distribuiscila! — разрежь торт на шесть порций и разложи по тарелкам!
il patrimonio del nonno fu diviso tra gli eredi — дедушкино имущество было поделено между тремя наследниками
dividi il foglio a metà! — a) (con un segno) раздели лист пополам (на две части)!; b) (strappando) разорви лист пополам!
le Alpi dividono l'Italia dall'Europa continentale — Италию от континентальной Европы отделяют Альпы
la diversa mentalità divide spesso i figli dai genitori — у детей и родителей часто бывают разные взгляды на жизнь
2. dividersi v.i.1) (divorziare) развестись, разойтись; расстаться, разъехаться2) (scindersi) расколоться3) (dedicarsi) делить своё время между + strum.3.•◆
le nostre strade si divisero — наши пути разошлись -
16 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
17 set
I [set] n1. 1) комплект, набор; коллекцияin sets - в комплектах, в наборах
a set of surgical instruments [of weights] - набор хирургических инструментов [гирь]
a set of exchange - ком. комплект экземпляров переводного векселя
a set of teeth - а) зубы, ряд зубов; б) вставные зубы, вставная челюсть
a set of sails - мор. комплект парусов
well-chosen [valuable] set - хорошо подобранная [ценная] коллекция
2) сервиз3) гарнитур4) приборtoilet /dressing-table/ set - туалетный прибор
writing /desk/ set - письменный прибор
5) (полный) комплект изданияa set of Pravda - комплект «Правды»
2. 1) серия, рядa set of assumptions - ряд допущений /предположений/
2) совокупность3. 1) группа ( лиц); составa poor set of players - плохая команда, плохие игроки
four sets of dancers /partners/ - четыре пары танцоров
a new set of customers - новый круг покупателей /клиентов/
2) набор, состав (учащихся, студентов и т. п.)3) компания, кругthe political [the literary] set - политические [литературные] круги
the smart /the fashionable/ set - а) законодатели мод; б) фешенебельное общество
gambling set - картёжники, завсегдатаи игорных домов
he belonged to the best set in the college - в колледже он принадлежал к числу избранных
he is not in their set, he does not belong to their set - он не принадлежит к их кругу [см. тж. 4)]
4) банда, шайкаhe is not in their set, he does not belong to their set - он не из их шайки [см. тж. 3)]
4. 1) театр., кино декорацияset designer - художник по декорациям; художник кинофильма
set dresser - кино декоратор
2) кино съёмочная площадка5. спец. прибор, аппарат; установка, агрегат6. приёмник7. фигура ( в танце); последовательность фигурwe danced three or four sets of quadrilles - мы протанцевали три или четыре кадрили
8. завивка и укладка волос9. сюита духовной музыки (месса и т. п.)10. редк. меблированная квартира11. дор. брусчатка, каменная шашка12. спорт.1) партия ( часть матча)2) сет ( теннис)13. спорт. расстановка игроков14. геол. свита ( пород)15. горн. оклад крепи16. мат. множество17. мат. семейство ( кривых)18. полигр. гарнитура шрифта19. полигр. набор20. карт. недобор взяток ( бридж)II1. [set] n1. тк. sing общие очертания, линияthe set of his back [of his shoulders] - линия спины [плеч]
the set of the hills - линия /очертание/ гор
2. строение; конфигурация; (тело)сложениеthe set of smb.'s head - посадка головы
3. тк. sing1) направлениеthe set of a tide [of a current, of wind] - направление прилива [течения реки, ветра]
2) направленность; тенденцияthe set of public opinion /of public feeling/ - тенденция общественного мнения
a set towards mathematics - склонность к математике; математический склад ума
3) психол. направленность, установка ( на принятие наркотика)4) наклон, отклонениеa set to the right - отклонение /наклон/ вправо
5. музыкальный вечер (особ. джазовой музыки)7. с.-х.1) = set onion2) посадочный материал (клубни картофеля и т. п.)8. охот. стойка9. тех. разводка для пил, развод зубьев пилы, ширина развода10. стр. осадка ( сооружений)11. тех. остаточная деформация12. тех. обжимка, державка13. полигр. толщина ( литеры)♢
to be at a dead set - завязнуть, застрятьto make a dead set at smb. - а) обрушиваться /нападать/ на кого-л.; резко критиковать кого-л.; ≅ вцепиться в кого-л. зубами и когтями; б) делать всё возможное, чтобы завоевать кого-л. /завоевать чью-л. любовь, дружбу, доверие и т. п./; в) вешаться кому-л. на шею, навязывать свою любовь, пытаться влюбить в себя (обыкн. о женщине); г) охот. делать стойку ( о собаке)
2. [set] a1. неподвижный; застывшийwith a set face /countenance/ - с каменным лицом
2. 1) определённый, твёрдо установленный, постоянныйset wage - твёрдый оклад, постоянная заработная плата
the hall holds a set number of people - зал вмещает определённое количество людей
2) неизменный, постоянный; незыблемыйset programme - постоянная /неизменная/ программа
to dine at a set hour - обедать в определённые часы /в одно и то же время/ [ср. тж. 4]
to be set in one's ways [ideas] - никогда не изменять своим привычкам [взглядам]
3) шаблонный; стереотипныйin set terms /phrases/ - в шаблонных /избитых/ выражениях, казённым /официальным/ языком
3. установленный (законом, традицией)4. заранее установленный, оговорённыйat set hours - в установленные часы [ср. тж. 2, 2)]
set subject - обязательная тема (для сочинения и т. п.)
set visit - визит ( официального лица) по предварительной договорённости
5. упрямый, настойчивый; упорныйset rains - непрекращающиеся /упорные/ дожди
a man of set opinions - человек, упорно придерживающийся /не меняющий/ своих взглядов
his jaw looked too square and set - ≅ его лицо выражало упрямство
6. умышленный, преднамеренныйon set purpose - уст. нарочно
7. разг. готовый, горящий желанием (сделать что-л.)all set - шутл. ≅ в полной боевой готовности
all set to do smth. - горящий желанием сделать что-л.
we were set for an early morning start - мы подготовились к тому, чтобы выступить рано утром
is everyone set? - все готовы?
8. встроенный, прикреплённый♢
set affair - вечеринка с очень хорошим угощениемset dinner - а) званый обед; б) обед за общим столом ( в ресторане); в) общий обед, не включающий порционные блюда ( в ресторане)
to be hard set - находиться в затруднительном положении /в стеснённых обстоятельствах/
to be sharp set - быть голодным, проголодаться
to get set - толстеть, терять стройность
3. [set] v (set)I1. 1) ставить, помещать, класть; положить, поставитьto set a cup [a glass, a dish] (down) on the table - (по)ставить чашку [стакан, блюдо] на стол
to set smth. in its place again - поставить /положить/ что-л. на своё место
to set a chair at /by/ the table - поставить стул около стола /к столу/
to set chairs for visitors - (по)ставить /расставить/ стулья для гостей
to set one's hand on smb.'s shoulder - класть /положить/ руку на чьё-л. плечо
to set a trap /snare/ - поставить силки
to set an ambush - воен. устроить засаду
to set a crown on smb.'s head - возложить корону на чью-л. голову
to set smb. on a pedestal - возвести кого-л. на пьедестал
he took off his hat and set it on the floor - он снял шляпу и положил её на пол
2) ставить на какое-л. место; придавать ( то или иное) значениеto set Vergil before Homer - ставить /считать/ Вергилия выше Гомера
to set smb. among the great writers - считать кого-л. одним из великих писателей
to set smb., smth. at naught - а) ни во что не ставить, презирать кого-л., что-л.; to set smb.'s good advice at naught - пренебречь чьим-л. разумным советом; б) издеваться над кем-л., чем-л.
to set much /a great deal/ on smth. - придавать чему-л. большое значение
he sets a great deal by daily exercise - он придаёт большое значение ежедневным упражнениям
to set little on smth. - придавать чему-л. мало значения
I don't set myself up to be better than you - я не считаю себя лучше /выше/ вас
2. обыкн. pass помещаться, располагатьсяa house set in a beautiful garden - дом, стоящий в прекрасном саду
a little town set north of London - маленький городок, расположенный к северу от Лондона
blue eyes set deep in a white face - голубые, глубоко посаженные глаза на бледном лице
the pudding sets heavily on the stomach - пудинг тяжело ложится на желудок
3. сажать, усаживатьto set smb. by the fire - усадить кого-л. у камина /у костра/
to set smb. on horseback - посадить кого-л. на лошадь
to set a king on a throne - посадить /возвести/ короля на трон
4. насаживать, надевать5. (in) вставлять6. 1) направлять; поворачиватьto set smb. on the right [wrong] track - направить кого-л. по правильному [ложному] следу
to set the police after a criminal - направить полицию по следам преступника
2) иметь ( то или иное) направление, ( ту или иную) тенденциюpublic opinion is setting with [against] him - общественное мнение за [против] него, общественное мнение складывается в [не в] его пользу
7. подготавливать; снаряжать; приводить в состояние готовностиto set the scene - описать (в общих чертах) обстановку /положение/
to set the stage - а) расставлять декорации; б) (под)готовить почву (для чего-л.)
to set the stage for the application of a new method of therapy - подготовить почву для нового метода лечения
to be set for smth. - быть готовым к чему-л.
it was all set now - теперь всё было готово /подготовлено/
it /the stage/ was all set for a first-class row - всё предвещало первостатейный скандал
I was all set for the talk - я готовился к этому разговору; я знал, что меня ждёт /мне предстоит/ этот разговор
he was all set for a brilliant career - перед ним открывалась блестящая карьера, его ждала блестящая карьера
set! - спорт. внимание!, приготовиться!
8. устанавливать, определять, назначатьto set a limit /boundary/ - устанавливать границы /пределы/
to set a limit to smth. - установить предел чему-л., пресечь что-л.
to set bounds to smth. - ограничивать что-л.
to set the pace - а) устанавливать скорость шага /бега/; б) служить образцом, примером; [см. тж. 10]
to set the style /tone/ - задавать тон
to set the course - спорт. измерить дистанцию
to set a time [a date] - назначить время [дату]
to set a price on smb.'s head /on smb.'s life/ - оценивать чью-л. голову /жизнь/, назначать сумму вознаграждения за поимку кого-л.
he sets no limit to his ambitions - его честолюбие безгранично /не знает пределов/
the time and date of the meeting have not yet been set - время и день собрания ещё не назначены
then it's all set for Thursday at my place - значит решено - в четверг у меня
9. 1) диал., часто ирон. идти, быть к лицуdo you think this bonnet sets me? - как вы думаете, идёт мне эта шляпка?
2) редк. сидеть ( о платье)to set well /badly/ - хорошо [плохо] сидеть (на ком-л.)
10. тех. устанавливать, регулироватьto set the camera lens to infinity - фото устанавливать объектив на бесконечность
to set the spark-gap - авт. отрегулировать искровой промежуток
to set the pace - регулировать скорость [см. тж. 8]
11. мор. пеленговать12. стр. производить кладкуII А1. садиться, заходить ( о небесных светилах)his star has /is/ set - образн. его звезда закатилась
2. ставить (стрелку, часы и т. п.)to set a clock /a watch/, to set the hands of a clock - (по)ставить часы (правильно)
to set one's watch by the town clock [by the time-signal] - ставить свои часы по городским [по сигналу поверки времени]
to set an alarm-clock - поставить /завести/ будильник
to set a thermostat at seventy - поставить стрелку термостата на семьдесят
to set the speedometer to zero - авт. установить спидометр на нуль
I want you to set your watch by mine - я хочу, чтобы вы поставили свои часы по моим
3. 1) ставить (задачи, цели и т. п.)2) задавать (уроки, вопросы и т. п.)the teacher set his boys a difficult problem - учитель задал ученикам трудную задачу
what questions were set in the examination? - какие вопросы задавали на экзамене?
4. подавать ( пример)to set good [bad] examples - подавать хорошие [дурные] примеры
5. 1) вводить ( моду)2) вводить, внедрять (модель и т. п.)to set a new model - внедрять новую модель /-ый образец/
6. 1) стискивать, сжимать (зубы, губы)he set his teeth doggedly [hard] - он упрямо [крепко] стиснул зубы; б) принять твёрдое решение; упрямо стоять на своём, заупрямиться
with jaws set in an effort to control himself - стиснув зубы, он пытался овладеть собой
2) сжиматься (о губах, зубах)7. застывать, становиться неподвижным (о лице, глазах и т. п.)8. 1) твердеть ( о гипсе)2) стр. схватываться (о цементе, бетоне)the mortar joining these bricks hasn't set yet - известковый раствор, скрепляющий эти кирпичи, ещё не затвердел
3) застывать (о желе, креме)4) заставлять твердеть или застывать (известь и т. п.)9. 1) загустеть; свёртываться (о крови, белке); створаживаться ( о молоке)2) сгущать (кровь и т. п.); створаживать ( молоко)10. 1) оформиться, сформироваться (о фигуре, характере)his mind and character are completely set - у него зрелый ум и вполне сложившийся характер
2) формировать (характер и т. п.); развивать ( мускулатуру)too much exercise sets a boy's muscles prematurely - от чрезмерного увлечения гимнастикой мускулы подростка развиваются слишком быстро ( опережая рост)
11. ставить ( рекорд)he set a record for the half mile - он установил рекорд (в беге) на полмили
12. накрывать ( на стол)he quickly set the table (for three) - он быстро накрыл стол (на три персоны)
the hostess ordered to have a place set for the guest - хозяйка распорядилась поставить прибор для (нового) гостя
13. 1) вправлять (кости, суставы)to set a broken leg [arm, a dislocated joint] - вправить ногу [руку, вывихнутый сустав]
2) срастаться ( о кости)14. вставлять в оправу ( драгоценные камни)to set diamonds - вставлять в оправу /оправлять/ бриллианты
15. приводить в порядок, поправлять (шляпу, платок, галстук, волосы)16. укладывать ( волосы); сделать укладкуto set one's hair - делать причёску, укладывать волосы
17. 1) положить ( слова на музыку или музыку на слова)2) муз. аранжироватьto set a piece of music for the violin - переложить музыкальную пьесу для скрипки
to set a melody half a tone higher - транспонировать мелодию на полтона выше
18. подавать ( сигнал)19. точить (нож, бритву и т. п.)20. выставлять (часовых и т. п.)to set the guard - воен. выставлять караул
to set guards [sentries, watches] - расставить караульных [часовых, стражу]
21. высаживать (на берег, остров и т. п.; тж. set ashore)to set smb., smth. ashore - а) высаживать кого-л. на берег; б) выгружать что-л. на берег
22. возлагать ( надежды)to set one's hopes on smb. - возлагать надежды на кого-л.
23. накладывать (запрет, наказание и т. п.)to set a veto on smth. - наложить запрет на что-л.
to set a punishment [a fine] - накладывать взыскание [штраф]
24. ставить, прикладывать ( печать)to set a seal - а) поставить печать; б) наложить отпечаток
25. сажать (растения, семена)to set seed [plants, fruit-trees] - сажать семена [растения, фруктовые деревья]
the young plants should be set (out) at intervals of six inches - молодые растения следует высаживать на расстоянии шести дюймов друг от друга
26. 1) приниматься ( о деревьях)2) бот. завязываться, образовывать завязи (о плодах, цветах)27. разрабатывать, составлять ( экзаменационные материалы)they had to set fresh papers - им пришлось составлять новую письменную работу
to set an examination paper - составлять письменную экзаменационную работу
to set questions in an examination - составлять вопросы для экзаменационной работы
to set a book - включить какую-л. книгу в учебную программу
28. 1) определиться (о направлении ветра, течения и т. п.)2) заставлять двигаться (в каком-л. направлении)29. делать стойку ( об охотничьих собаках)30. 1) сажать ( наседку на яйца)2) подкладывать ( яйца под наседку)31. сажать в печь ( хлебные изделия)32. редк. устанавливаться ( о погоде)33. спец. растягивать ( кожу)34. закрепить ( краску)to set close [wide] - набирать плотно [свободно]
the editorial was set in boldface type - передовая была набрана жирным шрифтом
36. налаживать ( станок)37. тех. осаживать ( заклёпку)38. школ. распределять учеников по параллельным классам или группам в зависимости от способностейII Б1. 1) to set about ( doing) smth. приниматься за что-л., начинать делать что-л., приступать к чему-л.to set about one's work - взяться /приняться/ за работу
to set about one's packing [getting dinner ready] - начинать упаковывать вещи [готовить обед]
to set about stamp-collecting [learning the German language] - взяться за собирание марок [изучение немецкого языка]
I don't know how to set about it - я не знаю, как взяться за это дело /как подступиться к этому/
2) to set smb. about ( doing) smth. засадить кого-л. за какую-л. работу, заставить кого-л. приняться за что-л., начать что-л.to set smb. about a task - заставить кого-л. приступить к выполнению задания
2. 1) to set to do /doing/ smth. приниматься за что-л., начинать делать что-л.to set to work - приступить к работе, приниматься за работу
they set to fighting [arguing] - они стали драться [спорить]
2) to set smb. (on) to (do) smth. заставить кого-л. приняться за что-л.; поставить кого-л. на какую-л. работуto set smb. to work [to dictation] - усадить кого-л. за работу [за диктант]
to set smb. to saw wood [to dig a field] - заставить кого-л. пилить дрова [вскапывать поле]
who(m) did you set to do this? - кому вы поручили сделать это?
she would do what she was set to do with great thoroughness - она тщательно выполняла то, что ей поручали
3. to set oneself to smth., to set oneself to do /doing/ smth. энергично взяться за что-л.; твёрдо решить сделать что-л.she set herself to put him at his ease - она делала всё возможное, чтобы он чувствовал себя свободно
it is no pleasant task but let us set ourselves to it - это не очень приятное задание, но давайте приступим к его выполнению
4. 1) to be set to do smth. быть готовым что-л. сделатьhe was (all) set to go when I came - он уже был (совсем) готов (идти), когда я пришёл
2) to be set on doing smth. твёрдо решить сделать что-л.to be dead set on smth. - упорно /страстно/ желать чего-л.
we didn't much like the idea of his going back to New York but he was set on it - мы не очень одобряли его план вернуться в Нью-Йорк, но он твёрдо решил сделать это
6. to be set against ( doing) smth., to set oneself against ( doing) smth. быть категорически против чего-л., противиться чему-л.he set himself against my proposal - он заупрямился и отказался принять моё предложение
the mother was violently set against the match - мать была категорически против этого брака
he (himself) was set against going there - он (сам) упорно отказывался идти туда
7. 1) to set about /at, (up)on/ smb. нападать, напускаться на кого-л.to set upon smb. with blows - наброситься на кого-л. с кулаками
to set upon smb. with arguments - атаковать кого-л. доводами
they set upon me like a pack of dogs - они набросились на меня, как свора собак
I'd set about you myself if I could - если бы я мог, я бы сам отколотил тебя
2) to set smb. at /on, against/ smb. натравить, напустить кого-л. на кого-л.to set the dog on /at/ smb. - натравить на кого-л. собаку
to set detectives on smb. /on smb.'s tracks/ - установить за кем-л. слежку
he is trying to set you against me - он старается восстановить вас против меня
3) to set smb. on to do smth. подбить (на что-л.); подтолкнуть (к чему-л.)to set smb. on to commit a crime - толкнуть кого-л. на преступление
8. to set smth. against smth. книжн.1) противопоставлять что-л. чему-л., сравнивать что-л. с чем-л.when theory is set against practice - когда теорию противопоставляют практике
when we set one language against another - когда мы сравниваем один язык с другим
against the cost of a new car, you can set the considerable saving on repairs and servicing - покупка нового автомобиля стоит денег, но, с другой стороны, это даёт экономию на ремонте и обслуживании
2) опираться чем-л. обо что-л., упиратьсяhe set a hand against the door and shoved it - он упёрся рукой в дверь и толкнул её
9. to set smb. (up) over smb. возвысить кого-л., дать кому-л. власть над кем-л.to set smb. (up) over a people - посадить кого-л. на трон, сделать кого-л. королём, дать кому-л. власть над народом
10. to set oneself down as smb.1) выдавать себя за кого-л.2) зарегистрироваться, записаться ( в гостинице)11. to set smb. down for smb. принимать кого-л. за кого-л.to set smb. down for an actor - принять кого-л. за актёра
he set her down for forty - он считал, что ей лет сорок
12. to set up for smth. выдавать себя за кого-л.to set up for a professional [for a scholar] - выдавать себя за профессионала [за учёного]
13. to set smth. in motion привести что-л. в движениеto set a chain reaction in motion - физ. привести в действие цепную реакцию
14. to set smth. with smth.1) осыпать, усеивать что-л. чем-л.; украшать что-л. чем-л.to set the top of wall with broken glass - утыкать верхнюю часть стены битым стеклом
tables set with flowers - столы, украшенные цветами
the sky set with stars - небо, усеянное звёздами
a coast set with modern resorts - побережье со множеством современных курортов
2) засевать что-л. чем-л.15. to be set to smth. иметь склонность к чему-л.a soul that is set to melancholy - душа, склонная к печали
16. to set smth. to smth. подносить, прикладывать, приставлять что-л. к чему-л.; приближать что-л. к чему-л.to set a match [a lighter] to a cigarette - поднести спичку [зажигалку] к сигарете
to set one's lips to a glass, to set a glass to one's lips - поднести стакан ко рту
to set one's hand /one's name, one's signature, one's seal/ to a document - подписать документ
to set pen to paper - взяться за перо, начать писать
17. to set smth. apart /aside/ for smb., smth. отводить, предназначать, откладывать что-л. для кого-л., чего-л.to set apart funds for some purpose - выделять фонды для какой-л. цели
to set some food apart for further use - откладывать часть продуктов на будущее
the rooms set apart for the children were large and beautiful - комнаты, отведённые для детей, были просторны и красивы
18. to set smth. before smb. излагать что-л. кому-л.to set a plan [facts] before smb. - излагать /представлять на рассмотрение/ кому-л. план [факты]
he set his plan before the council - он изложил /представил/ совету свой план
III А1. в сочетании с последующим прилагательным, наречием или предложным оборотом означает приведение в какое-л. состояние:to set a prisoner free /at liberty/ - освободить арестованного
to set afloat - а) мор. спускать на воду; б) приводить в движение; дать (чему-л.) ход
anger set afloat all his inner grievances - гнев всколыхнул затаённые обиды
to set smb. wrong - вводить кого-л. в заблуждение
set your mind at ease! - не беспокойтесь!
to set smb.'s mind at rest - успокоить кого-л.
to set a question /affair/ at rest - разрешить какой-л. вопрос, покончить с каким-л. вопросом
to set smb.'s fears at rest - рассеять чьи-л. опасения
to set smb.'s curiosity agog - возбудить /вызвать/ чьё-л. любопытство
to set smb. on the alert - заставить кого-л. насторожиться
to set at ready - воен. приводить в готовность
to set one's affairs [papers, room] in order - приводить свои дела [бумаги, комнату] в порядок
to set going - а) запускать (машину и т. п.); to set machinery going - приводить в действие механизм; б) пускать в ход, в действие
to set on foot = to set going б)
2) побуждение к какому-л. действию:to set smb. laughing [in a roar] - рассмешить, заставить кого-л. смеяться [покатиться со смеху]
his jokes set the whole room [the table] laughing - все, кто был в комнате [кто сидел за столом], до упаду смеялись над его шутками
to set smb. (off) thinking, to set smb. to thinking - заставить кого-л. призадуматься
to set smb. wondering - вызывать у кого-л. удивление
to set smb. flying - обратить кого-л. в бегство
to set tongues wagging - вызывать толки, давать пищу для сплетен
this incident set everybody's tongue wagging - этот инцидент наделал много шуму
to set the company talking - а) развязать языки; б) дать пищу злым языкам
I set him talking about the new discovery - я навёл его на разговор о новом открытии
♢
to set foot somewhere - ходить куда-л., появляться где-л.
not to set foot in smb.'s house - не переступать порога чьего-л. дома
to set foot on shore - ступить на землю /на берег/
to set one's feet on the path - пуститься в путь /дорогу/
to set one's heart on smth. - стремиться к чему-л., страстно желать чего-л.
to set one's heart on doing smth. - стремиться сделать что-л.
he set his heart on going to the South - он очень хотел /твёрдо решил/ поехать на юг
he has set his heart on seeing Moscow - его заветной мечтой было повидать Москву
why should it be that man she has set her heart upon? - почему она полюбила именно этого человека?
to set one's wits to smb.'s (wits) - поспорить /помериться силами/ с кем-л.
to set one's wits to smth. - пытаться (раз)решить что-л.; ≅ шевелить мозгами
to set one's wits to work - ломать себе голову над чем-л.
to set people by the ears /at variance, at loggerheads/ - ссорить, натравливать людей друг на друга
to set smth. on fire, to set fire /a light/ to smth. - сжечь /поджечь, зажечь/ что-л.
to have smb. set - схватить кого-л. за горло, прижать кого-л. к стенке
to set the law [smb.] at defiance - бросать вызов закону [кому-л.]
-
18 По
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *геогр.По (нескл.) -
19 give
I1. [gıv] n1. 1) податливость, уступчивость2) смягчение2. упругость, эластичность; пружинистостьthere was too much give in the rope and it slipped off the box - верёвка легко растягивалась, и поэтому она соскочила с коробки
there is not much give in this cloth - этот материал /эта ткань/ почти совсем не тянется
3. тех. зазор, игра4. спец. упругая деформация2. [gıv] v (gave; given)I1. даватьto give smb. a pencil [a cup of tea] - дать кому-л. карандаш [чашку чаю]
give me a day to think the problem over - дайте мне день, чтобы продумать этот вопрос /подумать над этим вопросом/
to give smb. to eat [to drink] - дать кому-л. поесть [попить]; накормить [напоить] кого-л.
can you give me a bed for the night? - не могли бы вы устроить меня переночевать?
give us liberty or give us death! - возвыш. свободу или смерть!
2. 1) дарить, одариватьto give smb. a present - сделать кому-л. подарок
to give smb. a bunch of flowers - преподнести кому-л. букет цветов
to give smth. as a keepsake - подарить что-л. на память
I don't know what to give her for her birthday - я не знаю, что подарить ей в день рождения
he gave all his books to the college - он передал все свои книги /свою библиотеку/ колледжу
2) давать, даровать, жаловатьto give a grant - а) (по)жаловать какую-л. сумму; б) дать стипендию или пособие
the new law gives women equal pay with men - по новому закону оплата труда женщин приравнивается к оплате труда мужчин
it was not given to him to achieve happiness - ему было не дано добиться счастья
3) жертвоватьhe gave generously to charities - он щедро жертвовал на благотворительные цели
4) завещать, отказатьto give smb. smth. in one's will - завещать что-л. кому-л.
3. 1) предоставлять, отдаватьto give smb. the place of honour - предоставить кому-л. почётное место; усадить кого-л. на почётное место
2) поручать, давать поручениеto give the command of a regiment to a major - поручить майору командование полком
to give a porter one's bag to carry - попросить носильщика отнести чемодан
I gave him a letter to mail - я велел ему отправить /опустить/ письмо
4. передавать, вручатьto give the note - отдать /передать/ записку
5. платить, отдаватьhow much /what/ did you give for the thing? - сколько вы заплатили /отдали/ за эту вещь?
I gave it to him for nothing - я отдал это ему бесплатно /даром/
to give a fair day's wage for a fair day's work - хорошо заплатить за честно отработанный день
6. придаватьto give smb. assurance /confidence/ - придавать кому-л. уверенность
to give smb. strength - придавать кому-л. силу
to give smth. form - придавать чему-л. форму
to give smth. brilliance - придавать чему-л. блеск
its deep seclusion gives it a peculiar charm - полное уединение придаёт этому месту (дому и т. п.) особое очарование
to give spring to the take-off - спорт. сообщить толчку прыгучесть; усилить толчок
7. давать, быть источником, производитьthis farm gives good crops - эта ферма /это хозяйство/ даёт хорошие урожаи
the lamp gave an uncertain light - лампа давала тусклый свет /тускло светила/
that book has given me several ideas - эта книга заставила меня кое о чём подумать /пробудила во мне кое-какие мысли/
8. сообщатьto give details - рассказывать /передавать/ подробности
this newspaper gives a full story of the game - эта газета напечатала полный отчёт о матче
to give an account of smth. - отчитаться в чём-л.
this dictionary gives many new words - в этом словаре (содержится) много новых слов
to give to the public /to the world/ - опубликовать, обнародовать
9. описывать, изображатьto give a portrait /a character/ - дать /нарисовать/ образ
he gives the scenery of the country with much fidelity - он описывает пейзаж страны очень точно
the text is enhanced by a number of plates, all of which are given detailed descriptions - интерес к тексту возрастает благодаря репродукциям, которые сопровождаются подробными описаниями
10. (to) подставлять; протягиватьshe gave her face to the bright sunrays - она подставила лицо ярким лучам солнца
he gave his hand to the visitor - он протянул руку посетителю [ср. тж. ♢ ]
11. 1) отступить, отпрянуть2) уступать, соглашатьсяto give smb. the point - согласиться с кем-л. /уступить кому-л./ в данном вопросе
I'll give you that! - а) ладно! в этом я с вами согласен!; б) это я за вами признаю!
12. 1) подаваться, ослабеватьshe stopped, her knees giving - она остановилась, колени её подкосились
2) быть эластичным, сгибаться, гнутьсяthe rod gave but did not break - стержень согнулся, но не сломался
the passengers gave to the motion of the ship - пассажиры приспособились к качке
3) оседать, подаватьсяthe floor of the summer-house gave and some of its boards broke - пол в беседке осел, и половицы кое-где проломились
4) портиться, изнашиваться5) спец. коробиться, перекашиватьсяII А1. 1) давать ( имя)to give a child a name - называть ребёнка, давать ребёнку имя
what name will you give him? - как вы его назовёте?
the river gives its name to the province - своё название провинция получила от реки
2) присваивать (звание, титул)to give punishment - наказывать; налагать взыскание
to give smb. six months' hard labour - приговорить кого-л. к шести месяцам каторжных работ
the doctors gave him two years (to live) - врачи считали, что ему осталось жить два года
2) отдавать, воздавать ( должное)to give smb. his due - отдавать кому-л. должное, воздавать кому-л. по заслугам
he was given a standing ovation at the end - в конце все встали и устроили ему овацию
3) давать (о возрасте, о времени)I can give him 15 - я могу дать ему пятнадцать (лет), он выглядит на пятнадцать
how long do you give that marriage? - сколько, по-вашему, продлится этот брак?
3. 1) отдавать, посвящать (время, жизнь)to give one's mind wholly to scientific research - полностью посвятить себя научным изысканиям
he gave all his free time to golf - всё своё свободное время он посвящал игре в гольф /тратил на гольф, проводил за игрой в гольф/
2) уделять ( внимание)to give one's attention to smth., smb. - уделять внимание чему-л., кому-л.
she seemed to give most of her attention to the occupants of the adjoining box - казалось, (что) всё её внимание направлено на сидящих в соседней ложе
3) предоставлять ( выбор)4. 1) устраивать (обед, вечер)he gave a very good party - он устроил у себя хорошую /весёлую/ вечеринку
2) дать (концерт, спектакль); исполнять ( перед аудиторией)to give a concert [a performance] - дать концерт [спектакль]
who will give us a song? - кто споёт нам?
to give a lesson [a lecture] - дать урок [прочитать лекцию] [ср. тж. ♢ ]
to give instruction in Latin - преподавать латынь [ср. тж. 6]
6. отдавать (распоряжение и т. п.)to give orders - отдавать приказы, распоряжаться
to give instructions - давать указания [ср. тж. 5]
7. 1) причинять (беспокойство, неприятность)to give sorrow - печалить, огорчать
I'm afraid he gave you a lot of trouble - боюсь, что он доставил вам массу хлопот
it gave us much pain to listen to his words - больно было слушать его слова
2) наносить (обиду, оскорбление)to give offence - нанести обиду; оскорбить
3) доставлять ( удовольствие); давать ( удовлетворение)to give smb. a treat - а) угостить кого-л.; б) доставить удовольствие кому-л.
8. 1) показывать, давать показания ( о приборах)the thermometer gives 25u00B0 in the shade - термометр показывает 25u00B0 в тени
2) давать какие-л. результаты (об исследовании и т. п.)seventy-five divided by five gives fifteen - семьдесят пять, делённое на пять, - пятнадцать
3) подавать ( пример)9. уступать (место, позиции)to give place to - а) уступать место; spring gave place to summer - на смену весне пришло лето; б) уступать первенство
10. 1) провозглашать ( тост)I give you the King! - (я поднимаю свой бокал) за здоровье короля!
I give you joy - возвыш. желаю вам счастья
2) передавать ( в устной форме)to give regards /love/ to smb. - передавать привет кому-л.
11. соединять ( с абонентом)he asked central to give him the long distance operator - он попросил станцию соединить его с телефонисткой междугородной линии
give me Newtown 231 - соедините меня с номером двести тридцать один в Ньютауне, дайте мне Ньютаун двести тридцать один
12. выходить (об окне, коридоре, доме и т. п.)13. высказывать ( свои соображения); аргументировать14. приписывать ( авторство)a sound argument for giving the painting to Rembrandt - убедительное доказательство того, что картина принадлежит Рембрандту
15. заражать, передавать ( болезнь)one child can give measles to a whole class - один ребёнок может заразить корью весь класс
16. передавать, вручатьto give smb. into custody [into the hands /in charge/ of the police] - отдавать кого-л. под стражу [передавать кого-л. в руки /под надзор/ полиции]
to give smth. in charge - отдать что-л. на сохранение
to give smth. into smb.'s hands - передать что-л. в чьи-л. руки
17. выдавать, отдавать замуж (уст. тж. give in marriage)II Бto be given to smth.
предаваться чему-л.; отдаваться, посвящать себя чему-л.music was her only consolation and she was given to it wholly - музыка была её единственным утешением, и она целиком отдавалась ей
to be given to luxury - любить роскошь; окружить себя роскошью
III А1) начало действия:to give rise to smth. - а) давать начало чему-л.; б) вызывать что-л., приводить к каким-л. результатам; в) давать повод к чему-л.
to give birth - а) родить, породить; б) дать начало
to give currency to smth. - пускать что-л. в обращение
2) действие, соответствующее значению существительного:to give an answer /a reply/ - отвечать
to give smb. effectual help - оказать кому-л. существенную помощь
to give an oath - клясться, давать присягу
to give notice - а) уведомлять; предупреждать; б) предупреждать о предстоящем увольнении
to give thought to smth. - задуматься над чем-л.
to give battle /fight/ - книжн. дать сражение /бой/
to give a rebuff - книжн. давать отпор
to give smb. a good scolding - дать кому-л. нагоняй
to give smb. a thrashing /a dusting, a flopping, a flogging, a licking/ - избить /поколотить/ кого-л.
3) единичный акт или кратковременное действие, соответствующее значению существительного:to give a cry /a shout/ - вскрикнуть
to give a look /a glance/ - взглянуть
to give a push [a pull] - толкнуть [потянуть]
to give smb.'s hand a squeeze - пожать кому-л. руку
to give a miss - а) промахнуться ( в бильярде); б) избежать
♢
to give one's hand - жениться; выйти замуж [ср. тж. I 10]
to give smb. a leg up - а) подсадить кого-л., помочь кому-л. взобраться; б) помочь кому-л. преодолеть трудности /препятствия/
to give lip service - поддерживать, одобрять и т. п. на словах
to give smb. good words - напутствовать кого-л. добрым словом
to give smb. to understand - дать кому-л. понять
to give points to - а) спорт. давать несколько очков вперёд; б) заткнуть за пояс; в) подсказать, намекнуть
to give the case for [against] smth. - высказаться за что-л. [против чего-л.]
to give fits - ругать; задать головомойку [см. тж. fit2 ♢ ]
to give a lesson /a lecture/ to smb. - прочесть кому-л. нотацию; отчитать кого-л. [ср. тж. II А 5]
to give it smb. hot /strong/ - задать кому-л. жару, взгреть кого-л.
to give smb. hell - а) взгреть кого-л., задать перцу /жару/ кому-л., ругать кого-л. на чём свет стоит; б) наступать; атаковать
to give smb. a piece of one's mind - высказаться напрямик; отчитать кого-л.
to give smb. what for - всыпать кому-л. по первое число, задать кому-л. перцу
to give ground - а) отступать; б) уступать; ослаблять ( усилие); в) обосновывать; давать основание
to give tongue - а) подавать голос (о гончих, напавших на след); б) говорить громко, орать; высказываться
to give a year or so either way - с возможным отклонением в год в ту или другую сторону
to give a horse his head - опустить поводья, дать лошади самой выбирать дорогу
to give line /head, rein/ - предоставлять свободу действий; не вмешиваться
to give smb. a blank cheque - предоставить кому-л. свободу действий, дать кому-л. карт-бланш
to give a good account of oneself - а) хорошо себя зарекомендовать; б) добиться хороших результатов
to give smb. the mitten /the push/ - отказать жениху; оставить кого-л. с носом
to give smb. the creeps /the jim-jams/ - нагнать страху на кого-л.; привести кого-л. в содрогание
to give smb. rope - предоставить кому-л. свободу действий (для того, чтобы погубить и т. п.)
to give (smb.) as good as one gets - платить (кому-л.) той же монетой, не оставаться (у кого-л.) в долгу
what gives? - что нового?; что происходит?
give or take - приблизительно, примерно; ≅ плюс-минус
he will be here at nine give or take five minutes - он будет здесь в девять (часов) плюс-минус пять минут
in this way I earn a hundred, give or take a tenner - таким путём я зарабатываю сотню плюс-минус десятку
II [gıv] уст. = gyve Igive me Mozart [Rembrandt, etc] every time! - по-моему, никто не может сравниться с Моцартом [с Рембрандтом и т. д.]
-
20 работа
Работа - work, working; project, effort, contribution (исследовательская, проектная); operation, performance (оборудования); reference (литературный источник); manipulation (обращение с чем-либо); job (задание рабочему)Similar conclusions have been drawn by S. and F. in work on an expanding center body diffuser.However, previous analytical modeling efforts on convective heat transfer were based on uniform heat generation which is not representative of practical experimentation.It appears that future contributions in optimal design must stress design instead of purely mathematical procedures.To insure engine operation with acceptably clean compressors, a special health monitor display has been installed.Next, a parametric study of the slider performance was conducted.Reader is directed to reference [...].Работа сManipulation of this soft arc has produced solid welds with very little melt-back into the porous structure.When working on electric parts, power output for vibration motor should be isolated. (При работе с...)Work in electric parts must always and exclusively be done by a qualified electrician.—окончание работы планируется на—опыт работы на—основной упор в работе сделан на—при работе на—проводимая в настоящее время работа направлена наРусско-английский научно-технический словарь переводчика > работа
- 1
- 2
См. также в других словарях:
систематичный — ая, ое; чен, чна, чно. = Систематический (1 3 зн.). С ое изложение. С ое описание. С. труд. ◁ Систематично, нареч. Работать с. С. распределять своё время. Систематичность, и; ж. С. занятий. С. опозданий … Энциклопедический словарь
систематично — см. систематичный; нареч. Работать системати/чно. Системати/чно распределять своё время … Словарь многих выражений
Юлий Цезарь — Гай Юлий Цезарь; GAIUS IULIUS CAESAR; Диктатор Римской республики … Википедия
Император Гай Юлий Цезарь Дивус — Гай Юлий Цезарь; GAIUS IULIUS CAESAR; Диктатор Римской республики … Википедия
Юлий Цезарь Гай — Гай Юлий Цезарь; GAIUS IULIUS CAESAR; Диктатор Римской республики … Википедия
Цезарь, Гай Юлий — Гай Юлий Цезарь; GAIUS IULIUS CAESAR; Диктатор Римской республики … Википедия
Цезарь — Гай Юлий Цезарь; GAIUS IULIUS CAESAR; Диктатор Римской республики … Википедия
Цезарь Гай Юлий — Гай Юлий Цезарь; GAIUS IULIUS CAESAR; Диктатор Римской республики … Википедия
Юлий Цезарь, Гай — Гай Юлий Цезарь; GAIUS IULIUS CAESAR; Диктатор Римской республики … Википедия
Гай Юлий Цезарь — У этого термина существуют и другие значения, см. Цезарь (значения). Гай Юлий Цезарь Gaius Iulius Caesar … Википедия
Список изобретений, сделанных в Китае — Колесница с зонтом в упряжке из четырёх лошадей из терракотовой армии … Википедия